Залучення учнів до

науково-дослідницької роботи

Одне з актуальних завдань сучасної школи — пошук оптимальних шляхів зацікавлення учнів навчанням, підвищення їх розумової активності, спонукання до творчості, виховання школяра як життєво й соціальне компетентної особистості, здатної здійснювати самостійний вибір і приймати відповідальні рішення в різноманітних життєвих ситуаціях, вироблення вмінь практичного і творчого застосування здобутих знань.

Це означає, що вчитель має орієнтуватися на використання таких педагогічних технологій з допомогою яких не просто поповнювалися б знання й уміння з навчального предмета, а й розвивалися такі якості учня, як пізнавальна активність, самостійність, уміння творчо виконувати завдання. Пізнавальна активність на рівні структурної одиниці спрямованості особистості свідчить про те, що учень охоче засвоює ту чи іншу інформацію, більше того — має міцно сформовану потребу в якісній пізнавальній діяльності, сильні та стійкі мотиви цієї діяльності.

Отже, потрібно формувати не лише вузьконавчальні, а й широкі пізнавальні мотиви, учень повинен перейти від цікавості (ситуативного інтересу) до зацікавленості.

Вчителі природничого циклу Прелеснянської школи відзначають високу ефективність застосування дослідницьких прийомів і методів у навчанні для поглиблення інтересу учнів до пізнавальної та творчої діяльності, для формування в них відповідних знань, умінь, навичок і дослідницької позиції в сприйнятті осмисленні й світу.

Навчання як дослідження припускає, що особливістю навчально-дослідницької діяльності учня є суб'єктивне відкриття цим нових знань на основі індивідуальної актуалізації попередньо засвоєних ним же знань і вмінь, уведення їх до особистісного пізнавального простору.

Застосування дослідницького підходу в навчанні спрямоване на становлення в школярів досвіду самостійного пошуку нових знань і використання їх в умовах творчості, на формування нових пізнавальних цінностей учнів і збагачення їх пізнавальної ціннісної орієнтації. Тому навчання в значній мірі стає таким, що ініціюється учнями, які засвоюють новий досвід, у т. ч. і дослідницько-пізнавальний.

Дослідницька практика школярів повинна відповідати науковим методам знання, розширювати зміст їхньої освіти й удосконалювати підготовку до майбутньої діяльності.

Процес пізнання- це процес переходу від найпростіших моделей світу до більш складних. Дитина повинна розвиватись і навчатись кожної миті. Необхідно, щоб безперервно відбувалась різноманітна пізнавальна дослідницька діяльність - у співпраці з учителями, батьками, іншими дітьми. Як тільки зникає зацікавленість, натхнення, подив, відразу починають панувати лінощі та примус. Тоді труднощі в навчанні стають неподоланними, і дитина, яка була старанна і дисциплінована, вже не зможе набути справжніх знань та навичок.

Дослідницька діяльність- вища форма самоосвітньої діяльності учня. Формування науково-дослідницьких вмінь у школярів - процес складний і довготривалий. Він не виникає на порожньому місці і не розвивається сам по собі. А тому завдання вчителя-керівника - поступово і методично формувати дослідницькі навички, здійснюючи постійний контроль за виконанням учнями науково-дослідницьких робіт; аналізувати і виправляти помилки; визначати найкращі, найефективніші шляхи виконання роботи, розчленувати її на певні складові та розділи, навчаючи учнів поєднувати дослідницьку діяльність з науковою, а також з'ясовувати можливості подальшого застосування результатів роботи.

Одним із перших кроків вчителя - керівника наукової роботи є вивчення науково-пізнавальних інтересів учнів, що впливає як на вибір теми дослідження, так і на хід роботи над нею. Не секрет, що навіть надзвичайно цікава тема, викликана лише потребами часу чи нав'язана вчителем учневі, не сприятиме успішному виконанню роботи. Пріоритетним та визначальним фактором у виборі теми є стійкий пізнавальний інтерес до неї дослідника і його бажання внести щось нове у її розкриття.

В організації науково-дослідницької роботи учнів слід дотримуватись декількох принципів:

  • дослідницька діяльність учнів є наближеною до науково-дослідницької діяльності, її початком і найчастіше має продовження в подальшій науковій діяльності;
  • зміст дослідження обов'язково повинен поєднуватися з навчальною метою, загальними потребами суспільства та питаннями сьогодення;
  • наукове дослідження - безперервний процес, його не можна виконати за кілька днів;
  • науково-дослідницька діяльність - обов'язково керований процес.

Вчитель-наставник навчає методиці дослідження, консультує учня в процесі виконання роботи, розв'язанні поставлених проблем, враховуючи інтелектуальні та психологічні особливості дитини, оцінює отримані результати; у здійсненні продуктивного наукового дослідження обов'язкове поєднання керованої науково-дослідницької діяльності з самостійною, самоосвітньою діяльністю учня, яка є основою інтелектуального росту дитини, формування її творчої особистості.

Процес дослідження має індивідуальний характер і відбувається за такою схемою: вибір теми - складання плану роботи - підбір джерел і літератури - знайомство з джерелами і складання на їх основі плану написання дослідження - відбір та оцінка фактів - обробка та систематизація зібраного матеріалу - написання роботи - її рецензування і доопрацювання - остаточне редагування та оформлення - захист роботи.

Вибір теми передбачає врахування актуальності проблеми, ступінь її розробленості, наявність джерел і літератури, пізнавальних інтересів і можливостей школярів. Тематика навчально-дослідницьких робіт визначається вчителями-предметниками, розглядається на засіданні методичного об'єднання, узгоджується з адміністрацією навчального закладу.

Завдання школи - не лише надати учням певні знання, але й навчити їх використовувати, а в разі необхідності й творчо опрацьовувати. Звідси: проведення наукових досліджень у школі доцільно поєднувати з розвитком творчої особистості; воно має бути його кінцевим результатом.

Говорячи про впровадження науки в школу та їх взаємозв'язок, треба розрізняти три головні напрямки такої діяльності.

Перший - розвиток наукового мислення школяра і майбутнього громадянина, що досягається низкою спеціальних заходів, методів і цій безпосередньо в навчальному процесі: відповідні завдання, нестандартні уроки в школі та ін. Такою діяльністю мають бути охоплені практично всі учні, і вона стає невід'ємною частиною сучасної шкільної освіти.

Другим напрямком розвитку наукової роботи слід вважати позакласну діяльність, коли учні беруть участь у роботі наукових гуртків, у колективних дослідженнях, а також у різних олімпіадах, змаганнях, семінарах, конкурсах тощо. Це подальший розвиток колективного наукового мислення, який певною або значною мірою здійснюється в школі.

Третім самостійним напрямком наукової діяльності школярів є їх участь у роботі МАН, зокрема в щорічних конкурсах-захистах - районному, обласному, державному. Це вже індивідуальна наукова діяльність, яку треба вважати найвищою для школярів. Вона регламентується спеціальними вимогами.

Види і форми науково – дослідної роботи

Існує і застосовується два основні види науково-дослідної роботи учнів.

Учбова науково-дослідна робота учнів старших класів, передбачена діючими учбовими програмами. До таких дослідницьких робіт можна віднести навчальні дослідницькі проекти та реферати з добре висвітленими практичними частинами.

Під час написання рефератів учні роблять перші кроки до самостійної наукової творчості. Вони вчиться працювати з науковою літературою (якщо це необхідне, то і з іноземною), набувають навичок критичного відбору і аналізу необхідної інформації. Якщо у 9 класі вимоги до курсової роботи мінімальні, і написання її не представляє великої праці для учнів, то вже наступного року вимоги помітно підвищуються, і написання роботи перетворюється на дійсно творчий процес. Так, підвищуючи з кожним роком вимоги до рефератів можна сприяти розвитку учня, як дослідника, роблячи це практично непомітно і ненав'язливо для нього самого.

Робота над науково – дослідницькими проектами має на своїй меті подальший розвиток творчої і пізнавальної активності учня, діяльність направлена на закріплення і розширення теоретичних знань і поглиблене вивчення вибраної теми, і як заключний етап навчання учнів, у більшості випадків, у Вузі на економічних факультетах при цьому учень може розширити теоретичних знання і поглибити вивчення вибраної теми.

Написання рефератів по темах практичних занять варто оцінювати не як науково – дослідницьку роботу, так як реферат частіше всього є або переписаною статтею, або, що ще гірше, конспектом глави якогось підручника. Назвати це науковою роботою можна з великим сумнівом. Але деякі реферати, написані на основі декількох десятків статей і джерел, по праву можна назвати науковими працями і включення їх в список видів науково – дослідницьких робіт учнів цілком виправдано.

Дослідницька робота понад темою дослідження є найефективнішою для розвитку дослідницьких і наукових здібностей учнів. Це легко пояснити: якщо учень за рахунок вільного часу готовий займатися питаннями якої-небудь дисципліни, то знімається одна з головних проблем викладача, а саме - мотивація учня до занять. Учень вже настільки розвинутий, що працювати з ним можна не як з учнем, а як з молодшим колегою.

Тобто учень з посудини, яку треба наповнити інформацією, перетворюється на джерело останньої. Він стежить за новинками літератури, прагне бути в курсі змін, що відбуваються у вибраній їм науці, а головне - процес осмислення науки не припиняється за межами навчального закладу.

Навіть під час відпочинку в глибині свідомості не припиняється процес самовдосконалення. Реалізується відома ленінська цитата: "по-перше - вчитися, по-друге - вчитися і в - третіх - вчитися і потім перевіряти те, щоб наука у нас не залишалася мертвою буквою або модною фразою..., щоб наука дійсно входила в плоть і кров, перетворювалася на складовий елемент побуту цілком і по-справжньому".

Науково-дослідницькі роботи дають юним дослідникам сільської школи широкі можливості спробувати себе у науковому пошуку, побачити результативність власного дослідження, відчути радість від успіху. Юні науковці отримують безцінний досвід самостійного пошуку, досягають великої внутрішньої зрілості, набувають важливих наукових компетенцій, які потім максимально використовують, ставши студентами вищих навчальних закладів.

Навчаючись у ВНЗ, учні Прелеснянської школи успішно демонструють креативність у наукових пошуках і отримують непогані результати. Звичайно, не всі вони стають науковцями, але, вірю, в майбутньому дорослому житті будуть особистостями, здатними до непересічних рішень, стануть спеціалістами-професіоналами, яким притаманне творче мислення.

Як в умовах сільської масової школи виростити й підняти до істотних наукових висот обдаровану дитину? На мою думку, все починається зі шкільних уроків, із психолого-педагогічних учительських спостережень за здібними учнями з метою виявлення обдарованості, перших навчальних занять. Поступово, крок за кроком, в учителя-предметника складається система різноманітних форм і методів роботи у процесі викладання предмета для розвитку обдарованої дитини.

Варто пам’ятати, що саме на уроках обдарована дитина отримує важливу самоосвітню компетенцію, яка виховує внутрішню дисципліну, відсутність страху перед аудиторією, будь-якою роботою, вміння самоорганізуватися, планувати свою діяльність, обирати власні способи вирішення проблем і давати об’єктивну самооцінку своїм здобуткам.

На навчальних заняттях відбувається і перше виявлення творчого потенціалу обдарованої дитини, з'являється зацікавленість предметом, що потім приведе її до відповідної наукової діяльності.

Саме на уроках та готуючись до них учні проводять перші міні-дослідження, набувають перші навички самоконтролю на основі введення учителем у структуру заняття ситуацій самооцінювання і взаємооцінювання. Та й індивідуалізовані домашні завдання стимулюють такого школяра до роботи з різними джерелами інформації. Слушною є думка О. В. Заболотного про те, що учитель, готуючись до уроків, "повинен прагнути підбирати такі запитання, які можуть викликати протилежні думки, й відповідь на які не лежить на поверхні, а народжується під час дискусії".

На основі зазначеного вище можна зробити висновок, що обдарована дитина, зокрема і майбутній юний науковець, у загальноосвітній школі формується і розвивається саме завдяки шкільній буденній праці на уроках. Для того, щоб учень виявив бажання працювати над науковим дослідженням, у нього необхідно сформувати дослідницьку мотивацію.

Тому для членів НТУ потрібно проводити індивідуальні заняття, спрямовані на розвиток інтелектуальних умінь, перед майбутніми дослідниками варто ставити такі завдання, які би допомогли їм по-новому поглянути на власну інтелектуальну діяльність, ерудицію. Крім того, індивідуальні заняття повинні продовжувати діалог між учителем і учнем, започаткований під час уроку.

Велику допомогу шкільний учитель, який працює із обдарованими дітьми, одержує від співробітництва із ВНЗ. Для прикладу, педагоги і юні науковці Прелеснянської ЗОШ тісно співпрацюють з викладачами Слов’янського педагогічного університету та Слов’янською педагогічно – інженерною академією, які надають наукову і практичну допомогу, що сприяє підвищенню якості роботи з учнями та ефективності досліджень школярів.

Вважаю, що процес співпраці обдарованої дитини з науковцем має й велике виховне значення, розвиває її мислення до більш високих рівнів, додає широти світогляду, налаштовує на серйозну і сумлінну працю, адже юний дослідник відчуває себе залученим до особливого процесу – наукового дослідження.

Отже, коли юний дослідник має постійного уважного наставника у школі, який використовує педагогічні технології, зорієнтовані на роботу із обдарованими школярами (що передбачає ускладнення змісту навчального матеріалу, збільшення обсягу теоретичної частини, виконання учнями індивідуалізованих завдань, підвищення рівня самостійної роботи), одержує нову інформацію від консультанта-науковця, викладача ВНЗ, знаходить розуміння і допомогу від наукового співробітника – це і є умови, які приведуть обдаровану дитину до очікуваного результату – формування її як науковця, розвитку її здібностей і обдаровань, самореалізації і самоздійснення.

Участь учнів у різних проектах стало традицією Прелеснянської ЗОШ І – ІІІ ст. В попередні роки було проведено дослідження "Вікові дуби Прелесного" групою учнів, під керівництвом Киркача Віталія. У 2010 році учні Прелеснянської школи приймали участь у екологічному проекті "Довкілля школи". Діти охоче прибирали шкільну територію, насаджували квіти та дерева, доглядали за зимуючими птахами, виступали екобригадою у сільській раді, дітсадку, лікарні, школі.

Проводили конференції з екології, зустрічалися з адміністрацією села по вирішенню екологічних проблем, проводили досліди в інженерно – педагогічній академії, виступали на дні Науки у педагогічному ліцеї.

По закінченню проекту "Довкілля школи" я провела анкету "Вивчення мотивів участі школярів у проектній діяльності" серед учнів 8-11 класів (46 чол.) Результати анкетування визначили переважні мотиви участі школярів у проектній діяльності це - колективістські та особистісні мотиви. Тому, що робота над проектом навчила учнів самостійно здобувати знання, аналізувати інформацію, долати різні перешкоди та розвинула їх комунікативні навички.

У 2011 році основний проект, в якому приймали участь учні школи – "Харчування та здоров’я", але багато учнів з 3 по 11 класи працювало над індивідуальними проектами за різними напрямками.

День Науки всі відзначали 21 травня, а учні і педагоги Прелеснянської ЗОШ І-ІІІ ступенів вшановували науку, знання трохи раніше -18 травня. Святково прибрана школа, чудова погода на подвір’ї, учні в українському вбранні чекають шанованих гостей з Слов’янського педагогічного університету та Слов’янської інженерно-педагогічної академії на першу шкільну наукову конференцію. З цими закладами освіти Прелесненська школа має багаторічні творчі зв’язки.

Учні школи Бегієв Богдан, Жижченко Ірина, Завидовський Олексій та інші неодноразово брали участь в науково практичних конференціях в педагогичному ліцеї, в Слов’янському педуніверситеті, а в інженерно-педагогічній академії учні школи проводили лабораторні дослідження. Слід відзначити, що виступи наших учнів завжди дуже схвально сприймалися і викладачами і студентами, адже тематика їх доповідей "Сучасний стан харчування і здоров’я". Це один з проектів над яким працює школа, втілюючи біолого-хімічне профільне навчання.

Близько 30 студентів на чолі з кандидатом біологічних наук., завкафедри біології Слов’янського педагогічного університету Горобець Людмилою Василівною, старшим викладачем кафедри біології університету Кушаковою Іриною Валеріаною, кандидатом педагогічних наук Вікторенко Іриною Леонідівною були приємно вражені теплим прийомом, хлібом, сіллю. Після урочистого відкриття, привітання ініціаторів заходу вчителів біологіі Бєліч Наталіі Іванівни та хіміі Букатенко Анни Миколаївни, конференція розпочинає роботу. Хвилювалася, виступаючи, досвідчена доповідачка Жижченко Ірина.

На фактичному матеріалі вона дослідила стан здоров’я учнів школи, запропонувала учням, класним керівникам, батькам заходи по запобіганню захворювань органів дихання, опорно-рухового скелету, по зміцненню імунної системи.

Із зацікавленням були сприйняті доповіді: "Харчові добавки" (Завидовський Олексій), "Аскорбінова кислота" (Гарбуз Анастасії), "Кофеїн та його вплив на організм людини." (Букатенко Марія), "Складові молока." (Олійника Андрія), "Індикатори –речовини хамелеони" (Калініченко Анастасії). Винник Сергій на основі розповідей батька, ліквідатора аваріі на ЧАЕС, відкритих для широкого загалу документів виступив з доповіддю "Дзвони Чорнобиля".

Але найбільше хвилювалися самі молодші учасники конференції - учні початкової школи. При теплій підтримці зали про свої перші наукові роботи доповіли Букатенко Радмила ("Кольори світла".), Кузьмін Михайло ("Спостереження за напрямом вітру"), Кривенко Анастасія ("Сонячні годинники"), Лубенець Анна ("Скло та його застосування"). Непомнящих Костянтин зробив заявку для доповіді на наступну конференцію про роботу "Міні синоптик з допоміжних матеріалів".

В заключній частині конференціі всім доповідачам Людмила Василівна Горобець вручила шапочки-конфедератки магістрів, Марта Михайлівна Сергієнко, що представляла районний відділ освіти, нагородила підпискою на журнал" Країна Знань".

Вшанували "академіків" і студенти, подарувавши їм невеличкі сувеніри. Зі словами подяки за роботу з дітьми до вчителів Бєліч Наталії Іванівни, Букатенко Анни Миколаївни, Косогової Тамари Олексіївни, Кандиби Людмилі Олександрівни, Панченко Павла Казимировича звернулася Лубенець Тетяна Володимирівна, мати учениці 5 класу.

В заключній промові і директор школи Литвинова Ірина Михайлівна, і Горобець Людмила. Василівна, і методист райвно Сергієнко Марта Михайлівна відзначили велику роботу, що провели і проводять вчителі школи. Суспільство змінюється, перед ним весь час постають нові завдання, які неможливо здійснити, не маючи заздалегідь підготовлених кадрів.

Сучасне суспільство потребує від шкільної освіти підготовки молоді, здатної відповідати на виклики часу, компетентної та мобільної на сучасному ринку праці, яка має громадянську позицію та ефективно здійснює діяльність, саморозвивається та здатна навчатися протягом життя. Співпраця вищих навчальних закладів і школи, науково-дослідницька діяльність учнів - це, на думку вчителів Прелесненської школи, один з шляхів перебудови роботи шкільних закладів в умовах оновлення освітньої парадигми в Україні, методологічної переорієнтації процесу навчання з інформативного викладання на розвиток особистості учнів, формування життєвих компетентностей, впровадження інноваційних процесів до викладання навчальних дисциплін в школі.


Автор:Бєліч Наталія Іванівна


НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКА РОБОТА УЧНІВ

Наукова робота - цесамостійновиконане наукове дослідження тієї чи іншої проблеми, яке відповідає науковим принципам, має певну структуру, містить результат власного і власні, висновки, її якість може бути визначена за такими критеріями:

•актуальність обраної теми;

•науковість, повнота розкриття теми , аргументованість висновків;

•елемент творчості;

•стиль, грамотність.

Перш ніж працювати над обраною темою, учень повинен мати уявлення про методи наукового дослідження - тобто шлях дослідження, спосіб досягнення рішень конкретних завдань. При дослідженні мовних фактів можуть бути використані, наприклад, такі методи: індукція, дедукція, аналіз, синтез, описовий, порівняльно-історичний, лінгвістичної географії, зіставний, структурний, методи соціолінгвістики (анкетування, інтерв'ювання, спостереження, експериментування тощо).

Наступним важливим кроком є вибіртемидослідження. Правильно обрати тему роботи - це наполовину забезпечити її успішне виконання. При цьому потрібно обов'язково враховувати сили й здібності учня. У самому формулюванні теми міститься мета дослідження, яка в процесі дослідження може розвиватися й збагачуватися, але її суть залишається тою самою, доки проблема не буде розв'язана. Тема повинна бути актуальною та відзначатися новизною. Формулювання теми передбачає і з'ясування шляхів, методів її вирішення. Від правильності формулювання теми і завдань дослідження залежить і кінцевий результат.

«Якщо говорити, наприклад, про лінгвістику, то й надалі залишається актуальним дослідженняструктури мови, її рівнів і одиниць (фонем, морфем, лексем, синтаксичних конструкцій) у їх синтагматичних зв'язках та парадигматичних відношеннях. Не втратили значення дослідження зв'язків і співвідношення мовних явищ і мови в цілому з позамовною дійсністю - проблеми кореляції мови і мислення, мови і суспільства, мови і культури тощо, закономірностей розвитку і функціонування мов. Актуальним є вивчення процесу становлення і функціонування мови як державної, шляхів нормування і стандартизації української галузевої термінології, а також дослідження нових явищ, спричинених сучасними суспільно-політичними обставинами. Актуальними залишаються дослідження з лексикографії, лінгводидактики, машинного перекладу, автоматичного пошуку інформації тощо» [1:29, 30].

Назва теми повинна бути простою, по можливості короткою і оригінальною, іноді для більшої конкретизації до назви можна додати невеликий підзаголовок (2-5 слів). У назвах необхідно уникати ускладненої термінології, особливо так званого псевдонаукового характеру, як, наприклад, "Дослідження питання...", "Деякі питання...", "Дослідження деяких шляхів...".

Перед тим, як робити науковий виклад теми, виконавець повинен мати вже зібраний фактичний матеріал, розгорнутий план свого твору, чітко уявляти всю його структуру. Чітке уявлення мети та провідної ідеї дослідження гарантує правильне викладення кожної думки.

Науково-дослідницька робота має такуструктуру:вступ, основна частина, висновки, література, додатки (за їх необхідності).

Увступіпотрібно розкрити сутність і стан вивчення проблеми, що розглядається, її значущість. Чітко визначити предмет дослідження, вказати, хто з науковців працював над дослідженням даної теми, що вдалося вирішити, які питання потребують подальшого опрацювання. Необхідно чітко сформулювати мету роботи та окреслити ряд конкретних завдань, розкрити новизну, практичне та теоретичне значення дослідження, його актуальність. Під актуальністю насамперед розуміють доцільність даної роботи для розвитку відповідної галузі науки, особливо вітчизняної.

Основна частина роботи обов'язково складається з декількох розділів, які можуть мати підрозділи, пункти та підпункти. Знижує рівень роботи переобтяженість її матеріалами, які взагалі не стосуються теми дослідження. В основній частині потрібно висвітити теоретичні основи роботи, розкрити зміст використаних термінів, викласти хід дослідження. Учень повинен обов'язково посилатися на авторів і джерела, з яких запозичені матеріали або окремі тези. Зміст роботи має відповідати меті, наприклад, у роботах із літературознавства не підміняти аналіз творчості письменника викладом його біографії. Особливої уваги необхідно надати логічності викладу та плавності переходу від викладу одногопитання до іншого. Не потрібно зловживати цитуванням, але принципові для змісту роботи думки науковців потрібно процитувати.

Увисновкахнеобхідно зробити короткий виклад найважливіших результатів, які були одержані в ході роботи. Вони мають відповідати меті та завданням дослідження, про які було повідомлено у вступі, та сформульовані відповідно до опису основної частини. Варто наголосити на важливості отриманого наукового здобутку для науки, при потребі можна сказати про перспективу даного дослідження, викласти рекомендації щодо використання одержаних результатів. Висновки мають бути конкретними, підкріплені фактами та логічно випливати з них. У висновках не повинно бути ні нових фактів, ні нових узагальнень порівняно з попереднім текстом.

Список літератури пишуть з нової сторінки й називають«Література».Якщо ж під час дослідження користувались архівними матеріалами, даними з мережі Інтернет, то список літератури потрібко назвати«Список використаних джерел».Список використаної літератури містить перелік джерел (художніх текстів, наукових праць і т.д.), на які спирається робота. При цьому як таких, які безпосередньо цитуються в роботі, так і таких, на які в ній посилаються без наведення відповідних цитат. Літературні джерела оформляють відповідно до стандарту й розміщують в алфавітному порядку прізвищ авторів. Газетні публікації варто використовувати лише в крайньому випадку. Краще пошукати роботи цього ж автора в інших виданнях. Під час роботи над дослідженням учень повинен користуватися енциклопедичними та тлумачними словниками, які допоможуть з'ясувати значення термінів чи понять.

Поділ на два списки мас місце у випадку, - якщо, крім вітчизняних, у роботі використовуються іншомовні джерела. Українськомовні та російськомовні джерела не розділяються і подаються єдиним алфавітним списком.

Зразок оформлення списку літератури

1.Артемчук Г. та ін. Методика організації науково-дослідницької роботи: Навчальний посібник для студентів та викладачів вищих навчальних закладів. - К.: Форум, 2000. - 271 с.

2. Волобуєва А. Організація самостійної пошукової діяльності учнів на уроках математики // Обдарована дитина. - 2000.- № 4. - С. 12-15.

3.Народ скаже - як зав'яже/ Упорядник Н.Шумада. - К.: Дніпро, 1985. - 124с.

4.Ситченко А. Визначення індивідуального стилю письменника (На основі структурування поняття) // Дивослово. - 2002. - №5. - с.48-51.

5.Тичина П. Твори. - К.: Молодь, 199°. -ибс.

6. Фразеологічний словник української мови: У 2 т. - К.: Наукова думка. 1993-

7.Юркевич П. Серце та його значення у духовному житті людини, згідно з ученням слова Божого//Юркевич П. Вибране. - К.: Абрис, 1993- - С.41-44-

Робота може містити додатки (таблиці, діаграми, графіки, схеми та ін,), що підвищує науковий рівень дослідження, робить висновки переконливішими і аргументованішими. Додатки оформляються в кінці роботи, кожен з нової сторінки, мають назви й нумеруються буквами (наприклад: Додаток А).

Науково-дослідницька робота повинна засвідчити теоретичні знання учня; навички самостійно опрацьовувати наукові джерела (статті, монографії, матеріали творчих дискусій тощо) і на їх підставі приходити до самостійних висновків та узагальнень оригінального наукового характеру. Мова науково-дослідницької роботи повинна бути точною, чіткою, зрозумілою й позбавленою подвійного тлумачення.

Як показує досвід роботи, типовими недоліками багатьох учнівських наукових досліджень є їх реферативно-описовий характер; неповнота розкриття теми (це часто трапляється через те, що сама тема сформульована занадто широко й учень просто фізично не в змозі її осягнути й дослідити); відхилення від теми дослідження; не визначено завдань дослідження, які потрібно виконати, задля досягнення мети; відсутність посилань на використану літературу; не дотримання наукового стилю викладу: відсутність власних висновків, які б логічно випливали з проведеного дослідження; наявність пунктуаційних, стилістичних, мовленнєвих помилок тощо.

Організація пошукової діяльності учнів дає їм можливість самостійно та цілеспрямовано працювати, розвиває креативне мислення, вдосконалює систему теоретичних знань, практичних вмінь та навичок. Але учитель повинен усвідомлювати, що робота, над розвитком науково-дослідницьких здібностей учнівповинна носити не епізодичний характер, а представляти собою цілісну систему навчання. Лише за такої умови ми можемо досягти якісних результатів.

Вимоги до оформлення і подання науково-дослідницьких робіт

Робота оформляється за схемою курсової (дипломної) роботи вищих навчальних закладів освіти.

Обсяг науково-дослідницької роботи не повинен перевищувати зо друкованих сторінок. Кожна робота складається п вступу, основної частини та висновків.

Завершують наукову роботу список використаної літератури (в алфавітному порядку) і додатки.

Кожен пункт плану потрібно починати з нової сторінки.

Оригінал друкується на папері формату А- 4 (з використанням шифрів текстового редактораMicrosoftWordрозміру 14 з полуторним міжрядковим інтервалом). Відтиски на папері повинні бути чіткими.

Розмірні показники друку:

•в одному рядку бо + 2 знаки з урахуванням пропусків між словами; .•абзацний відступ з~5 інтервалів;

•на одній сторінці суцільного тексту 40 +2 рядки;

•верхнє поле 20мм, праве - юмм;

•ліве нижнє довільне, але не менше 20мм;

•заголовки відокремлюються від тексту зверху і знизу з інтервалами.

Заголовки структурних частин роботи "ЗМІСТ", "ВСТУП", "РОЗДІЛ", "ЛІТЕРАТУРА" друкуються великими літерами симетрично тексту. Заголовки підрозділів друкуються малими літерами (крім першої - великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовку не ставлять. До загального обсягу роботи не входять додатки, рисунки, таблиці, які займають площу сторінки. Але всі сторінки зазначених елементів підлягають нумерації на загальних засадах.

Нумерація сторінок,розділів,пунктів,таблиць,формул подається арабськими цифрамибеззнака№.

Першою сторінкою є титульний аркуш, але на ньому номер сторінки не ставиться. На наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки.

Кожна таблиця повинна мати свою назву, яка б відповідала її змісту. Назва і слово "Таблиця" починається з великої літери. Назва не підкреслюється.

Оформлення цитат. Після лапок або без цитатних посилань в квадратних дужках: [2, 34), деперша цифра вказує на порядковий номер джерела в списку літератури, а друга - на сторінку, де міститься цитата. Посилання на авторів та джерела, з яких, запозичуються матеріали або окремі результати, - обов'язкове.

Захист здійснюється на основі другого примірника.

Наукова робота обов'язково підлягає оцінці відповідними фахівцями (досвідченим вчителем, науковцем, спеціалістом певної галузі).

Робота повинна бути виконана державною мовою.

Зразок титульного аркуша

Міністерство освіти і науки України

Київське обласне територіальне відділення Малої академії наук України

Секція біології

ВПЛИВ ЕЛЕКТРОМАГНІТНОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ МІЛІМЕТРОВОГОДІАПАЗОНУ НА ЖИТТЄДІЯЛЬНІСТЬ ОРГАНІЗМІВ ТА ПРАКТИЧНЕВИКОРИСТАННЯ ЇХ ПОЗИТИВНИХ НАСЛІДКІВ

Роботу виконала

Білан Анастасія Олександрівна,

учениця Н-А класу ЗОНІ МИ ст. № 18

м. Білої Церкви Київської області

Науковий керівник:

Маньківська Людмила Борисівна,

вчитель-методист

ЗОШ МИ ст. № 18м. Білої Церкви

Рецензент:

Грабовський Олексій Олександрович,

кандидат сільськогосподарськихнаук,

доцент кафедри рослинництва

Білоцерківського державного аграрного університету

Біла Церква

рік

Зразки оформлення змісту роботи

Зразок 1

ЗМІСТ

Вступ…з

Розділ 1. Символи та символіка. Теоретичні основи проблеми дослідження Сучасне трактування символу…5

Класифікація символів птахів...7

Розділ 2. Символіка птахів

Символи кохання, подружньої вірності… 11

Символи материнства… 16

Символи краси та відродження… 20

Символи сміливості й могутності… 21

Символи спустошення… 24

Символи нещастя та смерті… 25

Символи домовитості, достатку… 27

Висновки… 31

Література… 35

Додатки… 37

Зразок 2

ЗМІСТ

Вступ… 3

Розділ 1. Що таке цінності та чим визначається цінність речей… 5

Розділ 2. Становлення особистості в період ранньої юності… 8

Розділ 3. Сім'я як важливий фактор, що впливає на формування

ціннісних орієнтацій учнівської молоді…13

Розділ 4. Школа та колектив - цінний чинник виливу на світогляд

учнів… 16

Розділ 5. Вплив навколишнього середовища на формування

цінностей… 20

Висновки… 26

Література… 29

Зразок З

ЗМІСТ

Вступ… 3

Теоретична частина

Сутність процесу уваги та його місце в життєдіяльності

людини. Обґрунтування існування міжіндивідуальних розбіжностей…5

Функції уваги… 5

Властивостіуваги… 8

Види уваги… 10

Уважність як властивість особистості… 12

Особливості уваги школяра… 14

Індивідуальні особливості уваги школяра… 18

Експериментальна частина.

Методи діагностики та результати діагностиці індивідуальних

особливостей уваги… 22

Висновки… 31

Література… 35

Додатки

Джерело:http://ostriv.in.ua

Основи науково-дослідницької діяльності учнів

Організація науково-дослідницької діяльності учнів

Процес роботи над дослідженням поділяється на три основні етапи:

-Іетап - підготовчий;

-IIетап - робота над змістом;

-IIIетап - заключний.

Перший етаппочинається з:

- визначення теми, методів, об'єкта і предмета дослідження;

- формулювання мети, задач і гіпотези;

- ознайомлення з літературними джерелами.

Другий етап.На цьому етапі учень складає орієнтовний план, у який згодом можуть бути внесені певні корективи, знайомиться із структурою науково-дослідницької роботи.

Третій етап- заключний. Він передбачає написання учнем вступу та висновків до наукової роботи, оформлення списку літератури та додатків, редагування тексту, його доопрацювання з урахуванням зауважень наукового керівника, підготовка роботи до захисту.

Технічними засобами, якими найчастіше користується юний науковець, є телефон, телефакс, копіювальний апарат, персональний комп'ютер.

Функції керівника секції на першому етапі

*Обґрунтування теми і об'єкта дослідження з урахуванням інтересів та індивідуальних особливостей учня.

*Рекомендації щодо вибору літературних джерел та архівних матеріалів.

Визначення теми

Вимоги до теми:

- актуальність, відображення проблем сучасної науки і практики, відповідність нагальним потребам суспільства;

- змістовність, інформативність і розробленість в науці;

- можливість пошуку достатньої кількості літератури;

- наявність елементу новизни;

- тема повинна містити якийсь спірний момент, передбачати зіткнення різних точок зору на одну проблему;

- назва роботи може і не включати в себе слово проблема, але, так чи інакше, проблемність повинна матися на увазі;

- тема повинна бути конкретною.

Для вдалого вибору теми рекомендується додержуватися низки простих правил.

*Тема мусить відповідати підготовці і нахилам конкретного учня.

*Основні першоджерела мають бути досяжними (тобто в учня є можливість одержати їх для опрацювання без надзусиль).

*Основні тексти мають бути такими, що їх можна осягнути (тобто інтелектуально підсильними для конкретного учня).

*Обрана методологія розробки теми має реально відповідати здібностям конкретного учня.

Отже, хто береться за наукову роботу, мусить братися за таку, яка йому цікава і до снаги.

Формулювання мети, задач і гіпотези

Залежно від того, наскільки зрозуміло і точно сформулювати мету роботи, настільки вдалими будуть її основні завдання, зміст, організація виконання роботи.

1. При визначенні мети дослідження необхідно відповісти на питання:

«Який результат передбачається одержати?», «Яким бачиться цей результат ще до його одержання?», «Для чого проводиться дослідження?».

Мета будь-якого дослідження, як правило, починається з дієслів:

-з'ясувати ...

-виявити ...

-вивчити ...

-сформувати ...

-провести ...

-визначити ...

-створити ...

-побудувати ...

-дослідити ...

Мета роботи повинна бути тісно пов'язана з назвою її теми.

Наприклад:

Тема роботи. Підвищення ефективності функціонування підприємств.

Мета роботи: визначити основні методи підвищення ефективності функціонування підприємств.

Тема роботи. Основні зміни ритму серця перед, під час та після бігу на короткі та довгі дистанції.

Мета роботи: вивчити сутність зміни ритму серця перед, під час та після бігу на короткі та довгі дистанції.

2.Під задачами дослідження розуміється те, що можна зробити для досягнення мети. Задачі дослідження формулюються у формі переліку дій: «проаналізувати...», «вияснити...», «обґрунтувати ...», «вивчити...» та інші.

Про досягнення мети слід зазначати у висновках наукової роботи.

3. Важливим елементом програми дослідження виступає гіпотеза - науково обґрунтоване припущення про структуру об'єктів, що вивчаються. Це своєрідний прогноз очікуваного рішення дослідницького завдання. Він базується на наявних теоретичних знаннях про досліджуваний об'єкт.

Якщо при перевірці результат відповідає дійсності, то гіпотеза перетворюється на наукову теорію. Гіпотеза висувається з надією на те, що вона, коли не цілком, то хоча б частково, стане достовірним знанням. Гіпотез може бути декілька - якісь із них підтвердяться, якісь ні.

Під гіпотезою розуміють такі питання для відповіді:

■Вчомуполягаєприпущенняпроте,якможнареалізуватиідеюізадумку дослідження?

■Якою представляється модель нововведення, яка реалізується під час дослідження?

■На що вплине нововведення?

Після знайомства з літературою, учень разом із вчителем формулює гіпотеза тому, що саме у вигляді гіпотези в першу чергу формується рішення проблеми, яка і складає головний зміст дослідницької роботи.

Частіше за все гіпотеза формулюється по схемі: «Якщо ..., то ...».

Кiлькiсть переглядiв: 122

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.

Фотогалерея

Адреса:

вул. 40-річчя Перемоги, 1
м. Корець Рівненська обл. 34700 Україна

Дата останньої зміни 30 Листопада 2018

Цей сайт безкоштовний!